Біда не сама ходить, а з собою ще й горе водить
В с. Вознесенка Перша Арцизького району Одеської області проживала пара похилого віку – чоловіку 65 років, дружині – 71. Разом з ними мешкав 42-річний син жінки від першого шлюбу. Чолов’яга своєї сім'ї не мав, постійно не працював, багато пиячив з друзями. При цьому жодним чином матері та батькові не допомагав, періодично бив вітчима, принижував матір та погрожував застосувати фізичну силу, однак подружжя в органи поліції з відповідними заявами не зверталися, оскільки жаліли сина.
В кінці березня 2016 року в будинку за місцем свого мешкання між громадянином Б. та його пасинком громадянином Ж. під час вживання спиртних напоїв, на ґрунті раніше виниклих неприязних особистих стосунків виникла сварка.
Дочекавшись поки Ж. засне в одній із спальних кімнат та пересвідчившись у цьому, вітчим вирішив трохи налякати непутящого сина. Принісши з гаража сокиру, Б. наніс пасинку обухом цієї сокири два удари по голові. Після чого вийшов та перебував у дворі. В подальшому попросив односельчанку, яка проходила поруч, зайти до кімнати та подивитися в якому стані був син, після чого викликали фельдшера, яка, у свою чергу, зателефонувала до швидкої допомоги. Внаслідок отриманих пошкоджень Ж. помер. В день подій матір опівдні забрала до себе донька, від якої вона ввечері дізналася, що сина вбито.
У судовому засіданні обвинувачений Б. повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, щиро розкаявся та надав покази. Потерпіла – мати вбитого та дружина обвинуваченого, в судовому засіданні пояснила, що єінвалідом, може пересуватися лише у кріслі-каталці і її чоловік був єдиним хто доглядав за нею та допомагав їй. Зазначила, що вибачила чоловіка та просила суд не позбавляти його волі.
Вироком Татарбунарського районного суду громадянина Б. визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України (вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.
На даний час кримінальна справа повернулася з апеляційної інстанції. Апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника залишено без задоволення, а вирок Татарбунарського районного суду без змін.
Прес-служба суду
_03_03.png)
