Чотири умови вилучення авто для воєнних потреб.

24 лютого 2022 року указом Президента № 64/2022 в Україні на 30 діб введено воєнний стан https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 .

14 березня Президент підписав Указ №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»  https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737 .

У цей період серед населення шириться острах щодо появи в службовців необмежених прав на відчуження майна громадян.

Мешканці стурбовані, що пересування у приватному транспорті в будь-який момент може завершитися вилученням авто для оборонних потреб держави.

І дійсно, війна в країні спонукає органи влади до вжиття оперативних заходів для подолання зовнішнього ворога. В таких умовах права громадян можуть зазнавати певних обмежень.

Але, чи є привід для хвилювання?

В умовах воєнного стану військове командування може здійснювати, зокрема, примусове відчуження (реквізицію) майна, що перебуває у приватній власності мешканців, відповідно до ст.41 Конституції України, ст.353 ЦК України, ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон 389) та ст.3 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі - Закон 4765).

З аналізу норм законодавства випливають 4 обов'язкові умови для реквізиції майна:

По-перше, відчуження майна приватних осіб може здійснюватися виключно на оплатній основі, з попереднім або наступним відшкодуванням його вартості.

Безоплатне вилучення стосується лише майна державної власності (ст.1 та 9 Закону 4765).

По-друге, рішення може прийматися виключно вищим командуванням Збройних сил України або окремо визначених їх підрозділів (ст.3 Закону 389) та за погодженням з державною адміністрацією. Без погодження допускається ухвалення рішення лише у місцях бойового зіткнення (ст.4 Закону 4765). Примітка: Начальник патруля, старший вартовий, командир загону територіальної оборони, тощо, не наділені таким правом.

По-третє, реквізиція здійснюється з чітким документальним оформленням правочину. Момент вилучення засвідчується підписанням акта встановленого зразка, із зазначенням підстав, ознак майна, розміру виплаченої компенсації, тощо (ст.7 Закону 4765).

По-четверте, перед відчуженням здійснюється оцінка ринкової вартості майна, оригінал висновку про яку надається власнику. Розмір оцінки може бути оскаржено в суді (ст.8 Закону 4765).

Отже, влада не ставить за мету тотальне позбавлення майна мешканців, а подібне можливо лише у виняткових випадках.

Наміри осіб по вилученню авто з порушенням однієї з 4-х умов є незаконними. Такі дії не відображають політичного курсу держави та з боку її службовців вчинятися не можуть.

Водночас держава не в змозі гарантувати належну поведінку членів воєнізованих формувань противника та недобросовісних мешканців. За таких умов дії ініціатора є самовільними, а застосування примусу - кримінально караним.

Якщо вказана ситуація все ж виникла, рекомендується прослідкувати за дотриманням 4-х описаних умов. Зокрема ретельну увагу слід приділити оформленню акта про примусове відчуження майна. Примірник акта та висновку про оцінку варто зберігати у себе для отримання компенсації або повернення майна у майбутньому. Після припинення військового стану питання вирішується через військовий комісаріат.

ВИСНОВОК: Навіть в умовах війни існують свої правила, послідовність дій та гарантії їх дотримання з боку держави.

Відчуження майна допускається лише у виключних випадках, за попереднім рішенням конкретних осіб, обов'язково на оплатній основі та із чітким документальним оформленням.

Без дотримання зазначених правил примусове вилучення транспорту тягне за собою кримінальну відповідальність.

Законне ж вилучення авто для воєнних потреб безпосередньо на дорозі, під час переміщення приватних осіб, технічно неможливе.

Віталій Дубчак, адвокат

Юрій Федоренко, юрист

джерело