flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

«Архівні справи минулих років». Кримінальна справа. 2002 р.

20 січня 2022, 08:08

Вирок місцевого Татарбунарського районного суду

Одеської  області.

 

Підсудний по справі 1952 р.н., народився та проживав в с. Нерушай, Татарбунарського району, українець, громадянин України,  невійськовозобов’язаний, із середньою освітою, працюючий сторожем дитячого садка, не судимий.

В травні 2002 року в дитячому садку, який охороняв підсудний, була викрадена кришка каналізаційного люка. Про це йому стало відомо зі слів односельчан, а також, односельчани повідомили і ім’я можливого крадія. Вечері того ж дня, підсудний зустрів в крамниці неповнолітнього потерпілого, хотів вдарити, але той ухилився. Тоді підсудний схопив останнього за руку і повів в бік дитячого садка. По дорозі хлопчина розповідав, що зі своїми друзями з дитсадка вкрали іржаві труби і здали на металобрухт, але відношення до зникнення кришки люка не має. Тоді підсудний схопив хлопця за ногу і пояс брюк, перевернув вниз головою над каналізаційним колодязем глибиною 1,78 м. і відпустив. Падаючи вниз, потерпілий витягнув вперед руки, щоб не вдаритися головою. В результаті хлопцю були нанесені пошкодження у вигляді закритого перелому правої променевої кістки в нижній третині із незначним зміщенням уламків, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний не визнав свою провину. Пояснював, що привів хлопця на місце крадіжки, але той вирвався, намагався втекти і сам впав в каналізаційний люк.

Суд визнав підсудного винуватим за ч.1 ст. 122 КК України (Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження)  та призначив йому покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи  строком на 1 рік і 6 місяців з утриманням 15 % заробітку в дохід держави. З підсудного стягнуто на користь потерпілого моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Ухвалою апеляційного суду Одеської  області апеляцію адвоката засудженого залишено без задоволення, а вирок – без змін.