Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Кримінальна справа. 1971 р.
Вирок народного суду Татарбунарського району Одеської області.
Підсудний по справі – 1918 року народження, народився в м. Балаклея Харківської області, проживав в селищі Татарбунари, циган, безпартійний, громадянин СРСР, малограмотний, одружений, на утриманні троє дітей у віці від 7 до 11 років. Раніше був засуджений у 1936 р. за ст. 142 ч.2 КК УРСР (Розбій) до 8 років позбавлення волі; у 1950 р. до 10 років позбавлення волі; у 1964 р. за ст. 140 ч.1 КК УРСР (Крадіжка) до 2 років позбавлення волі
Підсудний, ніде не працюючий, більше 2-х років систематично займався жебрацтвом на території Татарбунарської автостанції та інших громадських місцях.
Підсудний неодноразово попереджався органами Татарбунарського РВВС, але належних висновків він не зробив і продовжував жебракувати. Наявна в справі довідка райлікарні свідчить про те, що підсудний ніколи в лікарню не звертався і на той час являвся практично здоровим.
В судовому засіданні підсудний пояснив, що займався жебрацтвом в різних громадських місцях, а на зібрані кошти купував і вживав вино, іноді приносив додому.
Суд, обираючи міру покарання підсудному, врахував суспільну небезпеку скоєного злочину, колишні судимості, негативні характеристики та визнав підсудного винуватим за ст. 214 ч.1 КК УРСР (Заняття бродяжництвом чи жебрацтвом або ведення іншого паразитичного способу життя) та призначив 1 рік 6 місяців позбавлення волі в ВТК суворого режиму.