Горе-мати.

         27-річна жителька села Приморське Татарбунарського району, мати трьох неповнолітніх дітей - 7-ми, 5-ти та 2-річного віку, в жовтні 2016 року залишила в будинку без нагляду свого дворічного сина. Дитина перебувала на дивані, який знаходився біля печі. Хлопчик переліз з дивану і наступив обома ніжками на розпечену піч, отримавши опіки обох стоп ніг. Жодного разу мати не звернулася до лікарні за медичною допомогою з приводу отриманих дитиною опіків.

         Приблизно через 20 днів жінка з дітьми перебувала в сусідньому будинку, де допомагала сусіду займатися  дрібним домашнім ремонтом. Дітей мати залишила в будинку сусіда, а сама пішла за речами до свого місця проживання. Хлопчик з обпеченими ніжками, вже постраждалий раніше від недбалості матері, знаходився сам в кімнаті на лежанці, яка була висотою близько 1 метра. Дитина, можливо прокинувшись, а можливо уві сні, впала з печі на підлогу, вдарившись головою об бетонне покриття.  Малюк підвівся та, рухаючись до виходу  з будинку, втратив свідомість і, падаючи, знову вдарився об бетонне покриття.  Сусід знайшов непритомну дитину на підлозі, подзвонив горе-матері, яка прибігши, намагалася привести сина до тями, потім викликала швидку медичну допомогу.  Вночі в Татарбунарській ЦРЛ хлопчик помер. Причиною смерті була черепно-мозкова травма у вигляді вогнищевих крововиливів в м’яких тканинах голови, перелому кісток склепіння  та основи черепа, численні крововиливи, що настали від набряку головного мозку.        

         В судовому засіданні обвинувачена винною себе визнала повністю.  Вона щиро розкаялася у скоєному, розуміючи, що вказане трапилось через її недогляд та просила  призначити їй покарання,  не пов’язане з позбавленням волі. Також просила врахувати наявність на її утриманні двох малолітніх дітей та стан вагітності, у якому вона перебувала  під час розгляду справи в суді, та застосувати до неї Закон України «Про амністію у 2016 році», звільнивши від відбування покарання.

         Батько хлопчика – потерпілий у справі, в смерті сина звинувачував лише колишню співмешканку та просив призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі, не погоджуючись із застосуванням до неї Закону України про амністію.

         Суд визнав жінку винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України (злісне невиконання  обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування)  та призначив їй покарання  у вигляді 2 років позбавлення волі. Згідно зі ст.75 КК України обвинувачену звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік. На підставі п."в" ст.1 Закону України “ Про амністію у 2016 році” від 22.12.2016 року  обвинувачену звільнено від відбування призначеного за вказаним вироком  покарання. 

Вирок не оскаржувався та набрав чинності 31 жовтня 2017 року.