Учасники процедури формування Верховного Суду підбили підсумки першого відкритого добору кандидатів на посади суддів

Другий день Міжнародної конференції «Конкурс до нового Верховного Суду: кращий досвід, отримані уроки та перспектива» розпочався з обговорення досвіду та викликів, що постали перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у процесі добору суддів Верховного Суду, починаючи з етапу онлайн-реєстрації намірів кандидатів, спеціальної перевірки та допуску кандидатів до кваліфікаційного оцінювання. В обговоренні взяли участь як представники ВККСУ, так і кандидати на посаду судді.

Заступник керівника секретаріату ВККСУ Олександр Биструшкін у своєму виступі зазначив, що проведення конкурсу такого значення, як конкурс на зайняття посади судді Верховного Суду, став величезним викликом для ВКССУ. «Із року в рік процедури добору стають більш комплексними та складними і потребують все більше зусиль та новітніх підходів до організації. Це обумовлено зростаючими вимогами суспільства. Крім того, слід було дотримуватися вимог щодо прозорості, публічності конкурсу та забезпечити рівні і комфортні умови для самих кандидатів. Сподіваємося, що ВККСУ впоралася із цими завданнями», – зазначив О.Биструшкін.

У другій сесії, присвяченій обговоренню міжнародного та українського досвіду з розробки й оцінювання професійних компетенцій – знань, навичок і здібностей, необхідних для ефективного виконання роботи судді, взяв участь член Вищої ради правосуддя Андрій Бойко, який розповів учасникам заходу про роль ВРП у формуванні Верховного Суду.

Учасники дискусії обмінялися думками щодо формату співбесіди, проведеної у ВРП, оцінювання членами Ради кандидатів на посади суддів Верховного Суду, застосування ВРП дискреційного повноваження стосовно оцінювання кандидатів, а також впливу їх призначення на авторитет судової влади. Під час обговорення наголошено, що оцінювання кандидатів у ВРП проходило у режимі співбесіди, кожен кандидат міг навести мотиви участі у конкурсі до Верховного Суду, а також члени Ради могли поставити запитання щодо його професійної діяльності, ухвалених рішень, обставин, викладених у висновках чи інформації Громадської ради доброчесності, інших громадських організацій, у ЗМІ, тощо. «Вища рада правосуддя не проводила додаткового кваліфікаційного іспиту. Поставлені запитання стосувалися загальних тем з метою визначити, як кандидат формулює свої відповіді», – зауважив Андрій Бойко. Крім того, він заначив: «Повноваження ВРП містять достатньо велику дискрецію і якщо якісь відповіді були очевидними і дійсно виявляли обставини, які ставили під сумнів можливість внесення подання ВРП, то, на мою думку, ставити їх було цілком виправданим, тим більше, що таких обставин нами було встановлено не так багато – тільки у двох випадках». А.Бойко нагадав, що ВРП відклала розгляд матеріалів стосовно семи кандидатів у зв’язку з відкритими щодо них дисциплінарними справами у ВРП або надходженням після внесення рекомендацій ВККСУ звернень, що містили інформацію про обставини, які вимагали додаткової перевірки.

Нагадаємо, що Законом України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що Рада може відмовити кандидатові у випадку наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Рада могла відмовити кандидатові лише у випадку, якщо такі відомості не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, якщо ВККСУ не дала належної оцінки таким відомостям. При цьому варто зазначити, що такі підстави Рада визначає, керуючись власною оцінкою обставин.

«Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вища рада правосуддя як органи, до компетенції яких належить здійснення конкурсного відбору кандидатів на посади суддів, підійшли до питання формування нового Верховного Суду відповідально та з розумінням надзвичайної важливості цього історичного моменту», –  висловив переконання А.Бойко.

Під час обговорення міжнародного та українського досвіду з розробки й оцінювання професійних компетенцій – знань, навичок і здібностей, необхідних для ефективного виконання роботи судді, член ВККСУ Станіслав Щотка звернув увагу присутніх, що «оцінювання законодавець запропонував проводити стосовно кандидатів за трьома критеріями. Це – компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика та доброчесність».

Під час другого дня конференції обговорили також питання співпраці між ВККСУ, Національною школою суддів України (НШСУ) та розробниками і оцінювачами тестових запитань з метою належного адміністрування іспиту та обробки результатів, забезпечення якості та прозорості цих процедур. Участь у цій сесії взяли Тарас Нешик, директор департаменту суддівської кар’єри секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Володимир Мазурок, проректор Національної школи суддів України, Сергій Мудрук, президент МГО «Універсальна екзаменаційна мережа», експерт Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», Олександр Комаров, к.ю.н., Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Надія Стефанів, суддя апеляційного суду Івано-Франківської області, кандидат на посаду судді Верховного Суду, та інші експерти.

Власним досвідом участі у процедурі добору на посаду судді Верховного Суду під час сесії «Психологічне тестування та проведення співбесід: зменшення суб’єктивних факторів у процесі оцінювання кандидатів на посаду судді» поділилася член ВРП Алла Лесько. За її словами, запровадження після багаторічних дискусій і апробування у процесі конкурсу нової для українського суспільства процедури добору кандидатів на посади суддів дасть однозначно позитивний результат. «Я особисто підтримую такий вид перевірки, як психологічне тестування осіб як кандидатів на посаду судді. Таке тестування, можливо, не виявить «ідеальну особу судді», але однозначно заборонить проходження на посаду судді осіб із неприйнятними якостями», – сказала Алла Лесько. За словами А.Лесько, можна говорити про удосконалення цього етапу конкурсу, як і про удосконалення будь-якої іншої процедури, але стверджувати про те, що її впровадження було помилковим чи низької якості, немає підстав.

За участі Анастасії Дьоміної, менеджера проекту психологічного тестування кандидатів на посаду судді Верховного Суду, компанія OS Україна, Андрія Козлова, члена палати з питань добору і публічної служби суддів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Френка ван Лайка, експерта Програми USAID «Нове правосуддя», психолога, компанія «LTP» (Нідерланди) учасники конференції обговорили як український, так і міжнародний  досвід співпраці із психологами, а також уроки, винесені за результатами конкурсу.

Нагадаємо, що Міжнародна конференція «Конкурс до нового Верховного Суду: кращий досвід, отримані уроки та перспектива» проводилася 24–25 жовтня 2017 року Проектом USAID «Нове правосуддя» у співпраці з Вищою радою правосуддя, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Проектом Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», українсько-канадським Проектом «Підтримка судової реформи в Україні» та за участю Проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні».

Очікується, що за результатами обговорення під час конференції буде підготовлено рекомендації як для забезпечення функціонування нового Верховного Суду, так і для подальшого вдосконалення адміністративних процедур під час проведення конкурсів.