«Архівні справи минулих років». Кримінальна справа. 1953 р.

Обвинувачений по справі – 1907 року народження, народився та проживав в м.  Татарбунари,  із селян,  безпартійний, малограмотний, одружений, колгоспник колгоспу «Татарбунарське повстання», зі слів не судимий.

Підсудний, працюючи польовим об’їздником колгоспу, 12 серпня 1953 р. виїхав з току і, об'їжджаючи доручену йому для охорони ділянку, помітив на баштані трьох підлітків, що були колгоспниками колгоспу ім. Хрущова, які йшли по полю.

Підсудний в той момент направився в бік хлопців, що йшли, зробивши два постріли з мисливської рушниці 16 калібру. Почав їх переслідувати, спочатку пішки, а потім на коні. Двоє хлопців побігли разом в один бік, а третій – в інший. Підсудний переслідував тих двох, що побігли разом. Подолавши певну відстань, втомлений від бігу один з хлопців, озирнувся до підсудного, який під’їхав і в цей момент,  на відстані близько 2-х метрів, останній вистрелив в хлопчину. Потерпілий був тяжко поранений і по дорозі до лікарні помер. Поранення було нанесено в область грудної клітини праворуч, з ушкодженням правої легені.

Підсудний визнав свою провину в необережному вбивстві і пояснив, що постріл стався по необережності - від поштовху коня, який спіткнувся, а також, що в момент пострілу потерпілий біг вперед, не зупинявся, був на відстані 15-20 метрів. Покази підсудного були спростовані показами свідків, висновком судово-медичної експертизи (постріл було здійснено зверху вниз, в бік правої сторони потерпілого, з близької відстані).

28 серпня 1953 р. суд визнав підсудного винуватим за ст. 139 КК УРСР та засудив до позбавлення волі в загальних місцях утримання терміном на 8 років.