В яких випадках розгляд справи без участі обвинуваченого є порушенням вимог КПК

Розгляд провадження без участі обвинуваченої, коли є клопотання сторони захисту про його відкладення у зв’язку з перебуванням останньої в закладі охорони здоров’я, є істотним порушенням вимог КПК.

Розгляд кримінального провадження апеляційним судом без участі обвинуваченого, якщо у матеріалах провадження є обґрунтоване клопотання сторони захисту про відкладення розгляду у зв’язку з перебуванням обвинуваченого у закладі охорони здоров’я чи його лікуванням, суперечить принципу змагальності сторін, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 199/330/18.

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу захисників в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК.

Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги захисників, скасував ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. ВС було задоволено вимогу касаційної скарги, яка полягала в тому, що суд апеляційної інстанції розглянув кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої ОСОБА_1 з огляду на таке.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що апеляційний суд, приймаючи рішення про розгляд апеляційних скарг за відсутністю обвинуваченої ОСОБА_1, виходив із того, що стороною обвинувачення та потерпілою з її представником було зроблено заяви щодо зловживання обвинуваченою ОСОБА_1 своїми правами.

Апеляційним судом розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 відкладався двічі. Зокрема, 27.02.2020, коли обвинувачена просила відкласти розгляд справи, оскільки вона не отримала копії ухвали про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги прокурора, і у зв’язку з тим, що саме 27.02.2020 уклала угоду з новим захисником. Суд задовольнив клопотання сторони захисту, вручив копії ухвали та апеляційної скарги прокурора, призначивши справу до розгляду на 03.03.2020 і надав стороні захисту можливість ознайомитися з матеріалами справи у повному обсязі, про що свідчать розписки сторони захисту. 03.03.2020 сторона захисту знов зверталася до суду із заявою про відкладення розгляду справи, оскільки, на їх думку, було недостатньо часу для підготовки заперечення на апеляційну скаргу прокурора.

Судом було визнане безпідставним наведене вище клопотання сторони захисту, та ухвалено відмовити у його задоволенні. Після цього стороною захисту було заявлено відвід колегії суддів, яка видалилася до нарадчої кімнати, водночас була викликана швидка медична допомога у зв’язку з погіршенням стану здоров’я обвинуваченої. Судом було ухвалено рішення про відкладення розгляду справи на 05.03.2020. У цей день захисником в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 було подано заяву про перенесення судового засідання на іншу дату, зі змісту якої вбачається, що обвинувачена повністю підтримує заяву та бажає в обов’язковому порядку брати участь в апеляційному розгляді після завершення лікування в закладі охорони здоров’я. У судовому засіданні ставилося питання про відкладення розгляду провадження.

Однак апеляційний суд таку причину неявки обвинуваченої визнав необґрунтованою та постановив розгляд кримінального провадження проводити за її відсутності. У матеріалах провадження міститься належним чином завірена копія первинного листка непрацездатності, яким засвідчено її лікування в період з 04.03 до 06.03.2020.

Ураховуючи положення ч. 3 ст. 21, статті 22, 42, ч. 1 ст. 323, частин 1, 2 ст. 412 КПК, ВС вважає, що під час апеляційного розгляду порушено загальні засади кримінального провадження, зокрема, принцип змагальності сторін. Розгляд провадження без участі обвинуваченої, коли є обґрунтоване клопотання сторони захисту про його відкладення у зв’язку з перебуванням останньої в закладі охорони здоров’я чи лікуванням, з огляду на положення п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції.

ДЖЕРЕЛО